Сонячний хрест

Сонячний хрест називають символом народження живого Всесвіту, запліднення матерії Духом, Духовної Сили Ярили-сонця, Закону Роду і його процвітання. Вважається, що оберіг у формі Сонячного хреста захищає природні таланти людини і допомагає їм розкритися, є символом Духовної Сили і процвітання Роду. Натільний оберіг охороняє того, хто його носить. Як правило, Сонячний Хрест найбільшою силою наділяв жерців лісу, які його зображували на одязі, зброї, культових приладдях. Сонячний хрест (Сонячне коло, Сонячне колесо) — найдавніший символ, який являє собою хрест, розташований всередині кола. Часто зустрічається на предметах доісторичної Європи, особливо неоліту і бронзової доби.
Шану трипільців до символу хреста підтверджує й той факт, що у їхніх оселях археологи знаходять залишки хрестоподібних глиняних вівтарів. При цьому хрести на вівтарях були орієнтовані на чотири сторони світу – Північ, Південь, Схід і Захід. Необхідно відмітити, що саме трипільськими майстринями ще 6 тисяч років тому було придумано більше десяти різновидів хреста, якими вони прикрашали свою знамениту мальовану кераміку. Усі вони популярні й нині. Звертає на себе увагу та обставина, що всі ці хрести знаходяться у сонячному колі. І у цьому немає нічого дивного. Адже віруванням трипільців центральне місце займало Сонце. Початково хрест був символом поєднання божественного і людського: горизонталь (зліва направо) констатує розділення на «небесне і земне», а вертикаль (згори донизу) – їх поєднання. Тому хрест був символом релігії, адже її сенс якраз і полягає у відновленні зв’язку між божественним і людським (слово «ре – ліга» буквально означає «відновлення зв’язку»).Як найдавніший релігійний символ хрест виконував роль захисного оберегу. Він під’єднав людину до позитивного егрегора, а відтак притягував до неї позитивні події. Натільні хрестики та їхні зображення зустрічаємо ще в часи Трипілля.
Як відзначають історики, ще у шумерів, вавилонян та єгиптян хрест був релігійним знаком – символом безсмертя Бога-Сонця, який щовечора помирав, а на світанку знову народжувався. Ще більшою повагою користувався він у населення Трипілля, яке існувало з 5400 по 2750 роки до н. е. на території України, а також Румунії і Молдови. Щоб переконатись у цьому, варто лише поглянути ось на різноманіття хрестів на мисках, кубкові, горщиках…

Коментарі (0)

    Ви повинні авторизуватися, щоб залишати коментарі.